балакливий

Балакливий, -а, -е. Разговорчивый, говорливый, словоохотливый. Чуб. I. 231. Веселий, ручий молодик, письменний, смілий, балакливий. Мкр. Г. 7. Панночка така весела, балаклива. МВ. (О. 1862. ІІІ. 48)., Ум. балакливенький. Така в вас балакливенька оця дівчина. Черниг. г.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 24.

Випадкові слова

Смажений, -а, -е. Жареный. Смажена капуста. Маркев. 47. Смажене сало. Маркев. 168. Оріхи смажені — каленые орѣхи. Маркев. 168.

повністю...

Ле́тарг, -гу, м. Летаргическій сонъ. Із сього летаргу пробудила нас рідна мова. К. ХП. 123.

повністю...

Шинкаренко, -ка, м. Сынъ кабатчика. Із Стехівки та шинкаренко. Котл. Ен. VI. 17.

повністю...