Перейти до вмісту
Словник Грінченка

бакуняр

Бакуняр, -ра, м. Контрабандистъ, нереносящій табакъ. Желех. Cм. бакун.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 23.