бакун
Бакун, -на, м. Nicotina rustica L. Очень крѣпкій курительный табакъ, простой табакъ. Спасибі за тютюн, бо се турецький, не бакун. Ум. бакунець, бакунчик. Ув. бакунище, бакуняка, бакунисько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 22.
Том 1, ст. 22.