відлітати
Відлітати, -таю, -єш, сов. в. відлеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Отлетать, отлетѣть. Пташки у вирій одлітають. Од Цариграда-города ясний сокіл од літає. 2) Отскакивать, отскочить. Взявся Добуш добувати, взяли замки відлітати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 217.
Том 1, ст. 217.