дівчачий
Дівча́чий, -а, -е = Дівочий. Чого ж голосиш там? чого нявчиш дівчачим голоском? Ой хлоп'яча біда — у некрути брати, а дівчача біда — нерідная мати. Дівча́чий бог. Шуточное названіе аиста.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 387.
Том 1, ст. 387.