щупаків
Щупаків, -кова, -ве Принадлежащій щукѣ-самцу. У щупаковій голові є такі кісточки. Поли в щупаковім череві знайдуть рибу ще свіжу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 530.
Том 4, ст. 530.