щулитися
Щулитися, -люся, -лишся, гл. 1) Ежиться. Не дурно той бідний її чоловік так щулився в закутку. 2) Щуриться. Пан Хоцінський позіхав, щулився на канапі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 529.
Том 4, ст. 529.