що
Що мѣст. 1) Что. Що мати варила? — Борщ. Вона знає, що починає. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно. Чоловік що ступить, то згрішить. Що не їж, а хліба хочеться. Зійшли вони на такий пустирь, що бур'ян як у чоловіка. Що..., то.... Чѣмъ..., тѣмъ.... І що йому міцнійш у голову уступає, то він далі посува. Що далі, то неначе лучче стає. а що..., то.... Такъ какъ..., то.... А що він того не сказав нам, то ми й не знали. не що. Не очень. Він не що й старим чоловіком умер. Не що давно се було. ні до чо́го. Ни къ чему не годный, ни для чего не нужный. Так і зріс він ні до чого. ні по́ чому. Ничего не стоятъ. Дурні ні по чому: що ступиш, то й дурний. чим дуж. Cм. дуж. Чим тьху. Cм. і. тьху. 2) Сколько. Що то плачу, що то гомону було та страху по селу. Що ж то зібралось народу, так, Господи, Твоя воля. Що світа, то й мира. що сила, що сили. Сколько хватить силъ. Ударив що сили. Гавкає на мир що сили. що мо́га. Сколько возможно. Що мога бери, аби доніс. 3) Который, которая, которое. Приходить до коня, що з мідною гривою. Замісила яйцями борошно, що назмітала. Въ томъ-же значеніи: що-він, що-вона, що-воно́. Се колесо, що зверху пада на його вода. Ой чия то хата з краю, що я її не знаю. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. Не той пан, що надів жупан, а той, що в його щире серце. 4) Если, когда. Як же мені його звоювати, що я не знаю. Де вже ти мені поможеш, що у мене нема нічого. Чим то я завтра похмелюсь, що я всі гроші пропив? 5) Такъ какъ. У ярмарок схотілось піти, та й не знаю, чи що застану, що уже так нерано. 6) Такъ что. А во Йвана дочка да мені не рівна: ой як вийде за ворота — як та королівна, що з нею не стати, а ні розмовляти, тілько взяти, шапку зняти, на добридень дати. 7) За то что. Бог нам дав, що ми такі бідні — то це нам щастя. 8) Хотя, не смотря на то, что. На улицю пійде, — і то навчиться погано лаятись, що тут же й батько й мати, а то на чужині. 9) Кое что, что нибудь. Та і мені що перекинь. 10) Какъ только; лишь только. Отто вискакує з води проклятий ирод, і що розженеться против Кожем'яки, то він його булавою. 11) Всякій разъ какъ, всякій разъ когда. І що вона плакала, — то купа срібла стоїть, а сама сліпа. Що пожене бичка пасти, то цілий день проспить. Що в Бога служба, то пан-отець і звелить усім навколішки припасти. 12) що за. Какъ, какой, какая, какое. А що в лісі за тихо, тілько листя шелестить. Що за люде? — Із Черкас. Що то за пекло, що тепло? Що то за хороші, за молоді парубки. 13) що-небудь. Что-нибудь. Утни що-небудь про гайдамаків. 14) Въ началѣ рѣчи часто значитъ: вотъ. Що одним полем пішов Сомко Мушкет, а другим полем — Стецько Кукуруза. Що люде гуляють і роскоші мають, а я заробляю — нічого не маю. 15) і що то. Что значитъ. І що то, подумаєш, на світі оці жіночки?... Ніяк од їх і не встережешся. 16) При превосходной степени прилагательныхъ и нарѣчій для усиленія. що-найдужче. Какъ можно сильнѣе. що-найперше. Прежде всего. Що-найдужчий, що-найгірший, щонайдорожчий. Що-наймолодший. 17) При сравнительной степени нарѣчій: чѣмъ. Що далі, усе вона хмурнійша — от мов хмара чорна. 18) При словахъ, выражающихъ понятіе о времени: каждый, еже.... Що-вечора, щоранку, то й надінеш новодранку. Тужу ж я, тужу що-день, що-година. Що-дня і що-ночі. Що-місяця. Не що-день Великдень. Що-неділі. Що-літа. Що-рік, що-року. Що-тижня. що-раз. Всякій разъ, ежечасно. А ти мене що-раз лякаєш снами. 19) що-на! Что вотъ тебѣ! что ну! 20) що-го́ді! Что ну! Таке болото на дворі, що годі! 21) не що бо й що! Въ томъ то и дѣло. Не що бо й горе! Въ томъ то и бѣда. 22) що-що. Что иное. Що-що, а біда завше здибав. Cм. шо.
Том 4, ст. 528.