чумацтво
Чумацтво, -ва, с. 1) Чумачество. Ходив чоловік у чумацтво. Ой хортуно небого, послужи мені немного: служила в чумацтві, служила в бурлацтві, послужи ще й у хазяйстві. 2) соб. чумаки. От вам, панове чумаство, на могорич.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 477.
Том 4, ст. 477.