царь
Царь, -ря, м. 1) Царь. До Бога високо, а до царя далеко, а ті панки, що хтять, те й роблять. 2) — зі́лля. Раст. a) Orobus niger L. б) Delphinium elatum L. в) Ranunculus sceleratus L. L г) Ononis hircina Jack. 3) — сил. Раст. Delphinium elatum L. Cм. царь-зілля. Ум. царик. царько́, царьо́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 424.
Том 4, ст. 424.