хлів
Хлів, -ва, м. Хлѣвъ, помѣщеніе для скота. Бджола з дупла, а свиня з хліва. Моє діло теляче, наїлося та і в хлів. Ум. хлівець, хлі́вчик, хлі́вчичок. Стоїть хлівець, повний овець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 402.
Том 4, ст. 402.