хлібчик
Хлібчик, -ка, м. 1) Ум. отъ хліб. 2) Родъ дѣтской игры. 3) — чо́ртів. Раст. Nonnea pulla Dc.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 402.
Том 4, ст. 402.