хитючий
Хитючий, -а, -е. 1) = хисткий 1. Се хитючий човен. 2) = хисткий 3. Яка хитюча гілька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 399.
Том 4, ст. 399.