Перейти до вмісту
Словник Грінченка

фукнути

Фукнути, -ну, -неш, гл. 1) Дунуть (ртомъ). Шейк. 2) Крикнуть на кого. 3)ким, чим. Бросить кого, что. Як ним фукне у провалу велику! Драг. 370.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 379.