урвант

Урвант, -та, м. = вірвант. Рудч. Чп. 250.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 350.

Випадкові слова

Бучулька, -ки, ж. Ум. отъ бучуля.

повністю...

Репчин, -ну, м. Раст. Raphanistrum arvense L. Вх. Уг. 265.

повністю...

Поткання, -ня́, с. = піткання. Чия основа, аби моє поткання. Ном. № 9702. Ум. потканнячко. Ном. № 7547.

повністю...