угоряти

Угоряти, -ряю, -єш, сов. в. угорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Терять, потерять часть вѣса при горѣніи. Де б те золото дівалось, як би не вгоряло. Ном. № 14058.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 315.

Випадкові слова

Присолювати, -люю, -єш, сов. в. присолити, -лю́, -лиш, гл. Присаливать, присолить. Не присолювала й не затовкувала страви. Г. Барв. 92.

повністю...

Щипучий, -а, -е. 1) Щипаючій. Конст. у. 2) Ѣдкій. Конст. у.

повністю...

Опазолитися, -люся, -лишся, гл. Обвариться щелокомъ. Вх. Зй. 44.

повністю...