угору
Угору нар. Вверхъ. Угору руки підіймали. І. Не дав Бог свині вгору глянуть. Рости, рости, тополенько, все вгору та вгору.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 315.
Том 4, ст. 315.