баділля

Баділля, -ля, с. соб. Стебли, былинки, ботва. Грин. II. 86. От вони викопали картоплю, а йому оставили саме бадилля. Рудч. Ск. І. 52. Ум. бадиллячко.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 19.

Випадкові слова

Дігтеви́й, дігтяни́й, -а, -е. Дегтярный.

повністю...

Гурма́н, -на, м. = Гуска 2. Желех.

повністю...

Окрайка, -ки, ж. = окравка. Kolb. І. 37. Ум. окраєчка.

повністю...