бадилина
Бадилина, -ни, ж. Стебель, трость, былинка. (Соловейко) сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним гойдається. Ум. бадилинка. Ув. бадиляка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 19.
Том 1, ст. 19.