теремок
Теремок, -мка, м. 1) Ум. отъ терем. 2) Игрушечный домикъ. От тобі кукли й теремки. 3) Вѣнокъ изъ искуственныхъ цвѣтовъ: а) для ношенія на головѣ. б) для украшенія образовъ и вообще того угла, гдѣ образа. 3) мн. бахрома.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 256.
Том 4, ст. 256.