терем
Терем, -му, м. Теремъ. Дивиться, — такі тереми стоять гарні та високі на улицю вікнами. Ой там на горі в новім теремі, там рано засвічено. Ум. теремець, теремок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 256.
Том 4, ст. 256.