Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 195.
Випадкові слова
Приточувати, -чую, -єш, сов. в.приточи́ти, -чу́, -чиш,гл.1) Прибавлять, прибавить. Варвара ночі увірвала, а дня приточила.Ном. № 504.Приточу і я своє ім'я — нехай буде разом і твоє, і моє.О. 1861. VI. 59.2) Пришивать, пришить для удлиненія. Ой гуць-гуці! сорочечки куці, — будем робити, щоб приточити.Ном. № 9259.3) Приводить, привести (примѣры, цитаты). Приточимо приклади.О. 1862. І. 81.
Посвітитися, -тимося, -титеся, гл.1) Зажечься (во множествѣ). Мкр. Н. 25.Сами свічі посвітилися.Чуб. V. 837.2) Зажечь огни. Було вже смерком, — по хатах вже посвітилися.Харьк.