ставатися
Ставатися, -стаюся, -єшся, сов. в. статися, -нуся, -нешся, гл. 1) Дѣлаться, сдѣлаться. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Аби ваша думка сталася ділом. Конвалії сталися мені найлюбішими квітками. Ідол до Бога.... «Так і так мені стається: не попаду з моря землі винести.» 2) Случаться, случиться, произойти, совершиться. Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько, з Криму ідучи. Між нами стався такий великий гріх. Те станеться за нашого ще живота.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 194.
Том 4, ст. 194.