Перейти до вмісту
Словник Грінченка

справджувати

Справджувати, -джую, -єш, сов. в. справдити, -джу, -диш, гл. Исполнять, исполнить, осуществлять, осуществить. Справдив Танський своє слово. О. 1861. VIII. 30. Отецький заповіт справдив я чесно. К. ЦН. 175. Справдиш ти, що бачать чистим серцем діти. К. Досв. 32.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 188.