спід 1
Спід 1, спо́ду, м. 1) Исподъ, низъ, нижняя часть. Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як промені спускало воно під спід землі і гніт. Підверне всіх собі під спід. Підпалили сосну від споду до верха. споди́ у невода — нижній край. 2) Дно. Сьорбайте, хлопці, юшку, а риба на споді. 3) Глубина, глубь. 4) Изнанка, подбой. Жупан голубий на версі, красний на споді.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 177.
Том 4, ст. 177.