завітувати
Заві́тувати, -тую, -єш, гл. Завѣщать. Духом високим... жив та й нам його завішував наги батько Тарас.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 19.
Том 2, ст. 19.