слухач

Слухач, -ча, м. Слушатель. Ком. Р. ІІ. 68. Г. Барв. 304. Щог. Сл. 94. Воздвиженський не вважав на увагу, чи неввагу своїх слухачів. Левиц. Пов. 52.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 154.

Випадкові слова

Рядло, -ла, с. Зернышко въ косточкѣ плода. Ковель.

повністю...

Сиряно нар. Обильно творогомъ. Сиряно-масляно, дай, Боже, на користь. Ном. № 6485.

повністю...

Перечвертувати, -ту́ю, -єш, гл. Раздѣлить, разрѣзать на четыре части.

повністю...