сирівець
Сирівець, -вцю и -вця, м. 1) Хлѣбный квасъ. І кубками пили сливянку, мед, пиво, бражку, сирівець. 2) = сириця. 3) мн. сирівці. То-же, что и постоли, но изъ сыромятной кожи съ шерстью.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 122.
Том 4, ст. 122.