сирець
Сире́ць, -рцю́, м. 1) Ум. отъ сир. Сирцем присипають, в масличко вмочають. 2) Невыжженный кирпичъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 122.
Том 4, ст. 122.