сидьма
Сидьма нар. Сидя. Він був сидьма тоді, як нас покликали, — сидів, а не лежав.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 118.
Том 4, ст. 118.