сидіти
Сидіти, -джу, -диш, гл. 1) Сидѣть. Сидить, як квіточка. Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. Сидів у темниці. у парі сидіти. Прямой смыслъ: сидѣть рядомъ на свадьбѣ, т. е. быть новобрачнымъ, сочетаться бракомъ. Дай, Боже, пошли, Боже, у парі сидіти. 2) Жить, занимать мѣсто для жительства. Лівий бік Дніпра низький, то тутеньки люде не сидять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 118.
Том 4, ст. 118.