ручний
Ручний, -а, -е. 1) Ручной. І їх славних оковами ручними окрутять. 2) О писаньѣ: рукописный. Друковане й ручне письмо читать навчились.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 90.
Том 4, ст. 90.