розбештати
Розбештати, -таю, -єш и розбештувати, -тую, -єш, гл. Разбаловать, развратить. Оці його могоричі та трахтирі і розбештали.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 30.
Том 4, ст. 30.