родинин
Родинин, -на, -не. Принадлежащій роднѣ. Там родинин голосок, там моя родина є.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 28.
Том 4, ст. 28.