родимець
Родимець, -мця, м. Болѣзнь: параличъ. Щоб тебе родимець побив. Коли б йому язик родимець одібрав.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 28.
Том 4, ст. 28.