рідко
Рідко нар. 1) Рѣдко, не густо. Засій рідко, уродиться дідько. Посіяв я пшениченьку рідко. 2) Жидко. Бодай тобі, дівко, що вчинила рідко. 3) Рѣдко, не часто. З панами рідко а з дурнями ніколи не ставай. Ум. ріденько, рідесенько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 20.
Том 4, ст. 20.