багатиня
Багатиня, -ні, м. Богачъ. Він такий багатиня, що не зна, куди гроші ховати. Та він більш од тебе надавав, — дарма, що бідний, а ти багатиня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 16.
Том 1, ст. 16.