потіпач
Потіпач, -ча́, м. Трепальщикъ. Ой ти, ткачу-потіпачу, не махай руками.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 378.
Том 3, ст. 378.