потім
Потім нар. 1) Потомъ. Як би той розум поперед, що потім назаді знайдеться. 2) Тѣмъ болѣе, подавно. Я горілки не п'ю, а чарівної і потім. У Одесі нема землі, а у Чорноморії і потім нема. 3) Впрочемъ. Семен казав, що він наче у Безлюдовій, а потім — хто його зка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 378.
Том 3, ст. 378.