порохнавіти

Порохнавіти, -вію, -єш, гл. 1) Истлѣвать, обращаться въ труху. 2) Обращаться въ пыль. Земля порохнавіє. Камен. у. 3) Гнить. У чоловіка зуби порохнавіють. ЕЗ. V. 183.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 354.

Випадкові слова

Позмиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Тоже, что и змитися, но о многихъ.

повністю...

Сова, -ви, ж. 1) Сова. Ні сич, ні сова. Посл. 2) — кі́тча. Филинъ. Вх. Лем. 425. Ум. со́вонька, со́вочка.

повністю...

Шерсткий, -а, -е. Жесткій, шероховатый. Наші голосні і зголосні літери в його виходили такими шерсткими. Левиц. І. 163. О кожѣ человѣка: шероховатый, загрубѣлый. А руки ... шерсткі та чорні. Св. Л. 15.

повністю...