полюбовниця
Полюбовниця, -ці, ж. Любовница. Ой поїду я селом-улицею, здибаюсь з полюбовницею.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 291.
Том 3, ст. 291.