Перейти до вмісту
Словник Грінченка

бабич

Ба́бич, -ча, м. 1) = Бабі́й. 2) Самець стрекозы. Шейк.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 14.