варунок
Варунок, -нку, м. Боль живота, вѣтры. Я хоч що їм, то мені ніякого варунку нема, не так, як буває иншим.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Том 1, ст. 128.