вартувати
Вартувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Сторожить, караулить. Я тебе буду вартувати тепер. 2) Стоить. Вона (праця) дома ж таки втроє більше вартує.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Том 1, ст. 128.