полагодити
Полагодити, -джу, -диш, гл. 1) Приготовить. Іди ж, іди та поклич мені Галю, а затим сама полагодь рушники. 2) Починить, исправить. Зробив колесо або полагодив його. Черевики полагодити. 3) Уладить (спорное дѣло, ссору).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 281.
Том 3, ст. 281.