полагода
Полагода, -ди, ж. 1) Исправленіе. 2) Улаженіе (спорнаго дѣла, ссоры).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 281.
Том 3, ст. 281.