покопати
Покопати, -па́ю, -єш, гл. 1) Изрыть, ископать. 2) Перекопать (во множествѣ). Не можна мені з нею бувати і з нею розмовляти, бо лихії воріженьки покопали доріженьки. 3) Накопать, выкопать (во множествѣ). Сусідки близькії — то он вороги самі — покопали ями попід ким, під нами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 274.
Том 3, ст. 274.