погубитель
Погубитель, -ля, м. Погубитель, губитель. Тут лежить копитан, погубитель її.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 236.
Том 3, ст. 236.