Перейти до вмісту
Словник Грінченка

переростати

Переростати, -та́ю, -єш, сов. в. перерости, -ту, -теш, гл. 1) Перерастать, перерасти, вирости больше чѣмъ слѣдуетъ. Чи ж я, мамцю, не доріс, чи ж я, мамцю, переріс, чи не рублена хата, що не люблять дівчата? Чуб. V. 1127. 3) Поростать, порости поперегъ. Ой не ходи, козаче, горами: переросла доріжка чарами. Чуб. V. 1197. 3) Перерасти, вырости больше кого. Вже Юрко Семена переріс.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 135.