перепієць
Перепієць, -пійця, м. 1) Небольшой свадебный хлѣбецъ особой формы. В п'ятницю до діла лежні з гурту поробили та шишки і перепійці в піч посадовили. 2) Братъ новобрачной, который, послѣ отъѣзда послѣдней въ домъ жениха, также отправляется туда съ цѣлью узнать о результатахъ первой брачной ночи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 131.
Том 3, ст. 131.